Валентина Михайлівна Нижеголенко народилася 5 вересня 1936 року в селі Дніпряни Каховського району, в селянській родині. Закінчила середню школу і Херсонське культпросвітнє училище. Понад двадцять років працювала завідуючою Сергіївської сільської бібліотеки у цьому ж районі.
У 1986 році переїздить до Херсона, працює в обласній бібліотеці для дітей. Плин часу, життєві випробування не затьмарили в чутливій жіночій душі стремління до художнього слова. Валентина Михайлівна починає писати - оповідання для дітей, поетичні твори, повісті... 1994 року увійшла до херсонського літературно-мистецького гурту "Малючок-степовичок". Твори Валентини Нижеголенко друкували журнали "Малятко", "Дзвіночок", "Кважды Ква", газети "Літературна Україна", "Малючок-степовичок", "Джерела"...
"Чому сонечко плаче?" і "Кмітливе поросятко","Хитра бібліотека" й "Життя по колу", "Двічі народжені" й "Босоногі мрійники", "Наш Херсонський рідний край" і "Осіння пошта", "Серед трав пахучих" і "Дід Мартин та його тин"... - вже важко й перелічити книжки Валентини Михайлівни, що прийшли до читачів - юних і дорослих, завоювали їх прихильність та визнання. 17 жовтня 2002 року у творчій біографії Валентини Михайлівни Нижеголенко відбулась знаменна подія - її було прийнято до Національної спілки письменників України. Колеги і шанувальники таланту письменниці з радістю прочитали про це на першій сторінці "Літературної України" (№ 38 за 24 жовтня 2002 р.).
Валентина Михайлівна не лише сама пише, а й спонукає до літературної творчості обдаровану юнь: вже третій рік працює в обласній дитячій книгозбірні літературний гурт "Паросток" під її керівництвом. Перші публікації юних поетів і прозаїків у місцевих періодичних виданнях, вже надрукована збірка "Таврійський колосок" та її другий випуск, що побачить світ наприкінці березня 2003 року - безперечні здобутки гурту та його авторитетного і турботливого керівника.
Валентина Михайлівна Нижеголенко - лауреат премії ім. Миколи Куліша 2010 року.
